Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.09.2015 року у справі №911/1829/14
Постанова ВГСУ від 05.03.2015 року у справі №911/1829/14
Постанова ВГСУ від 11.02.2016 року у справі №911/1829/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 911/1829/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Куровського С.В., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Фавор",на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року,та ухвалуГосподарського суду Київської області від 27 травня 2015 року,за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдинг" (м. Київ),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Білгород Інвест" (с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Фавор" (м.Київ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профіт-Т Актив",провизнання недійсними договорів,в межах справи № 911/1829/14 Господарського суду Київської області,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдинг" (м. Київ),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Білгород Інвест" (с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область),провизнання банкрутом,-за участю представників:від ТзОВ "СВ-Білдінг": Корінь Т.О. - представник (довіреність від 20.02.2014 року);від ТзОВ "Бізнес Фавор": Деркач С.С. - представник (довіреність від 10.10.2015 року);від ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив": Соколов М.М. - представник (довіреність від 02.06.2015 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2014 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Білдинг" (далі за текстом - ТзОВ "СВ-Білдинг") порушено провадження у справі № 911/1829/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Білгород Інвест" (далі за текстом - ТзОВ "Білгород Інвест"); визнано безспірні вимоги ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "Білгород Інвест" у розмірі 12 856 861 грн. 53 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Щербаня Олексія Миколайовича, інше.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14 (суддя - Наріжний С.Ю.) задоволено повністю позовну заяву ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "Білгород Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Фавор" (далі за текстом - ТзОВ "Бізнес Фавор") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профіт-Т Актив" (далі за текстом - ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив"), що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу про визнання недійсними договорів, в межах справи № 911/1829/14 про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест"; визнано недійсним Договір позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, укладений між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу; визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, укладений між ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року у справі № 911/1829/14 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Разіна Т.І., Дідиченко М.А.) апеляційні скарги ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" та ТзОВ "Бізнес Фавор" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 04.12.2015 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "Білгород Інвест", ТзОВ "Бізнес Фавор" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року. При цьому, ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Поряд з цим, не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 04.12.2015 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), ТзОВ "Бізнес Фавор" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, укладеного між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу, та про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, укладеного між ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор"; скаржник просить судові витрати покласти на ТзОВ "СВ-Білдинг". При цьому, ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційні скарги ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" та ТзОВ "Бізнес Фавор" прийнято до провадження, об'єднано в одне касаційне провадження та призначено до розгляду у судове засідання за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Розпорядник майна ТзОВ "Білгород Інвест" - арбітражний керуючий Щербань О.М. у Відзиві (вих. № 1829/81) від 10.02.2016 року проти вимог та доводів касаційних скарг заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими; просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14 залишити без змін.

В судовому засіданні касаційної інстанції представники ТзОВ "Бізнес Фавор" та ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" подані касаційні скарги підтримали за наведених у них підстав, просили скарги задовольнити.

Представник ТзОВ "СВ-Білдинг", в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржників заперечила, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

29.04.2014 року ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" (що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу) та ТзОВ "Білгород Інвест" уклали Договір позики № 29/4-1, за умов якого ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" (за текстом Договору - позикодавець) надає ТзОВ "Білгород Інвест" (за текстом Договору - позичальник) грошові кошти у позику в розмірі 77 016 600 грн. 00 коп. на визначений строк до 19.05.2014 року для цільового використання (виконання зобов'язань за договорами, пов'язаними з придбанням товарів, робіт, послуг, які використовуються у господарській діяльності позичальника, тобто на забезпечення поточної діяльності) та під проценти, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю суму позики та сплатити проценти на умовах, передбачених Договором.

На виконання Договору позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року, ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" перерахувало на рахунок ТзОВ "Білгород Інвест" грошові кошти у розмірі 77 016 600 грн. 00 коп. (що підтверджується Платіжними дорученнями № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 від 29.04.2014 року та № 9 від 07.05.2014 року, банківськими виписками та довідкою АТ "Банк "Національні інвестиції").

08.05.2014 року ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" (що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу (позикодавець)) та ТзОВ "Білгород Інвест" (позичальник) уклали Договір про розірвання № 1 до Договору позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року, яким дійшли взаємної згоди розірвати Договір позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року та підтвердили, що, у зв'язку з укладанням цього Договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю отриману за Договором позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року грошову суму коштів в розмірі 77 016 600 грн. 00 коп. в строк до 13.05.2014 року.

14.05.2014 року ТзОВ "Бізнес Фавор" та ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" (що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу) уклали Договір № 14/5-1 про відступлення права вимоги, за умов якого ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" (за текстом Договору - первісний кредитор) поступив, а ТзОВ "Бізнес Фавор" (за текстом Договору - новий кредитор) прийняв вимогу за Договором про розірвання № 1 від 08.05.2014 року до Договору позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року та Договором позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року до боржника (ТзОВ "Білгород Інвест") щодо сплати коштів у розмірі 77 016 600 грн. 00 коп.

14.05.2014 року Додатковою угодою № 1 від 14.05.2014 до Договору № 14/5-1 про відступлення права вимоги від 14.05.2014 року сторони Договору № 14/5-1 погодили, що право вимоги до боржника новий кредитор набуває з моменту набрання чинності цього Договору, а саме, з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

14.05.2014 року, на виконання умов Договору № 14/5-1 про відступлення права вимоги від 14.05.2014 року, первісний кредитор (ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив") передав, а новий кредитор (ТзОВ "Бізнес Фавор") прийняв документи, що посвідчують право вимоги до боржника (ТзОВ "Білгород Інвест"), про що сторони Договору склали відповідний Акт про передачу документів.

19.05.2014 року ТзОВ "Бізнес Фавор" звернулось до ТзОВ "Білгород Інвест" з Вимогою про сплату боргу у сумі 77 016 600 грн. 00 коп. негайно, але не пізніше 19.05.2014 року.

19.05.2014 року ТзОВ "Бізнес Фавор" та ТзОВ "Білгород Інвест" підписали Акт звіряння розрахунків станом на 19.05.2014 року, згідно з яким заборгованість боржника перед кредитором складає 77 016 600 грн. 00 коп.

ТзОВ "Білгород Інвест" Вимогу ТзОВ "Бізнес Фавор" про сплату боргу не виконало, заборгованість у розмірі 77 016 600 грн. 00 коп. не сплачено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2014 року прийнято до розгляду Заяву ТзОВ "СВ-Білдінг" про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/1829/14 про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М., зобов'язано розпорядника майна боржника в строк до 23.07.2014 року подати місцевому господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів, попереднє засідання господарського суду призначено на 14.08.2014 року та встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 01.08.2014 року.

03.06.2014 року, з метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, номер публікації 4467.

У встановлений ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 30-денний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника до суду звернулось, серед інших кредиторів, ТзОВ "Бізнес Фавор". В обґрунтування заявлених до ТзОВ "Білгород Інвест" кредиторських вимог, ТзОВ "Бізнес Фавор" було надано: Договір № 14/5-1 від 14.05.2014 року про відступлення права вимоги (з Додатковою угодою № 1 від 14.05.2014 року), Договір про розірвання № 1 від 08.05.2014 року до Договору позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року та Договір позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року, Платіжні дорученнями № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 від 29.04.2014 року та № 9 від 07.05.2014 року, Повідомлення про відступлення права вимоги від 14.05.2014 року, Акт від 14.05.2014 року про передачу документів, Довідку банку № 3647/14-1 від 01.09.2014 року, Акт звіряння розрахунків станом на 13.05.2014 року, Вимогу від 16.05.2014 року про сплату боргу та Акт звіряння розрахунків станом на 19.05.2014 року.

22.07.2014 року та 13.08.2014 року до Господарського суду Київської області від розпорядника майна боржника надійшли Звіт (вих. № 911/1829/21 від 22.07.2014 року) (вх. № 14628/14 від 22.07.2014 року) та Додаткові пояснення до Звіту (№ 1829/29 від 13.08.2014 року) (вх. № 16462/14 від 13.08.2014 року) щодо результатів розгляду вимог кредиторів.

29.09.2014 року до Господарського суду Київської області від ТзОВ "СВ-Білдинг" надійшла позовна заява про визнання правочинів боржника недійсними в межах справи про банкрутство, в якій позивач просив визнати недійсним Договір позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року (укладений між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу) та визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року (укладений між ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор"). В обґрунтування заявлених вимог від ТзОВ "СВ-Білдинг" послалось на ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вважає, що, внаслідок укладення оспорюваного Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, боржник (ТзОВ "Білгород Інвест") до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим. Вимогу про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року заявлено з посиланням на ст. ст. 203, 215, 236, 514 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2014 року у справі № 911/1829/14, зокрема, відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" б/н від 29.09.2014 року (вх. № 4357/14 від 29.09.2014 року) про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, укладеного між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу, та визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, укладеного між ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор"; визнано грошові вимоги кредиторів до боржника ТзОВ "Білгород Інвест" у розмірі 178 083 685 грн. 06 грн. та затверджено Реєстр вимог кредиторів боржника ТзОВ "Білгород Інвест".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі № 911/1829/14 апеляційну скаргу ТзОВ "Білгород Інвест" залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТзОВ "СВ-Білдинг" задоволено; ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 13.11.2014 року у справі № 911/1829/14 скасовано в частині відмови в задоволенні заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року та Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року; заяву ТзОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсними договорів задоволено; визнано недійсним Договір позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, укладений між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу; визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, укладений між ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор"; ухвалу Господарського суду Київської області від 13.11.2014 року у справі № 911/1829/14 скасовано в частині визнання грошових вимог кредитора ТзОВ "Бізнес Фавор" на суму 77 017 818 грн. 00 коп.; кредиторські вимоги ТзОВ "Бізнес Фавор" на суму 77 017 818 грн. 00 коп. відхилено; затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Білгород Інвест" у розмірі 101 065 867 грн. 06 коп.; в решті ухвалу Господарського суду Київської області від 13.11.2014 року у справі № 911/1829/14 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказував, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права при прийнятті судового рішення за результатами попереднього засідання у справі про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 року ухвалу Господарського суду Київської області від 13.11.2014 року (в частині пунктів 1, 2 (п.п.2) резолютивної частини) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у відповідних частинах скасовано, справу № 911/1829/14 в частині кредиторських вимог ТзОВ "Бізнес Фавор" до ТзОВ "Білгород Інвест" та в частині позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдінг" про визнання недійсними Договору позики №29/4-01 від 29.04.2014 року та Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року - направлено для нового розгляду до господарського суду Київської області. Підставою скасування рішень господарських судів попередніх інстанцій стало те, що судами не було досліджено, в якому саме порядку позивач звернувся до місцевого господарського суду із вказаною позовною заявою, оскільки заявником позовні вимоги обґрунтовано як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Під час нового розгляду справи, господарським судом першої інстанції встановлено, що позовна заява ТзОВ "СВ-Білдінг" подана в порядку, визначеному ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", разом з тим, в змісті заявлених вимог не ставилось питання щодо зобов'язання кредитора повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

14.05.2015 року до Господарського суду Київської області від ТзОВ "СВ-Білдінг" надійшли Додаткові пояснення до позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдінг" про визнання недійсними Договору позики №29/4-01 від 29.04.2014 року та Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року. У цих Поясненнях, ТзОВ "СВ-Білдінг", посилаючись на порушення вимог п.4 ст.48 Закону України "Про інститути спільного інвестування" та норми ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просив визнати недійсними Договір позики №29/4-01 від 29.04.2014 року та Договір про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року.

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що згідно п. 9.2. Статуту ТзОВ "Білгород Інвест", чинного станом на дату укладення спірного Договору позики, розмір частки ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" в Статутному капіталі позичальника становив 11919 грн. 78 коп. - 0,023%.

Крім того, місцевий господарський суд вказав на те, що станом на 01.04.2014 року баланс ТзОВ "Білгород Інвест" складав 0 (нуль) грн. (актив 122175400 грн. - пасив 122175400 грн.), у першому кварталі 2014 року фінансові результати відсутні, що свідчить про припинення ведення підприємницької діяльності. Разом з тим, довгострокові та поточні зобов'язання боржника сукупно складають 79157200 грн. 00 коп., укладаючи спірний Договір позики та здійснивши дії по його достроковому розірванню, боржник збільшив свої зобов'язання майже у два рази, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим (суттєво ускладненим), враховуючи поточний баланс підприємства із нульовим значенням станом на 01.04.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14 (суддя - Наріжний С.Ю.) позовну заяву ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "Білгород Інвест", ТзОВ "Бізнес Фавор" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профіт-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу про визнання недійсними договорів, в межах справи № 911/1829/14 про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест", задоволено повністю; визнано недійсним Договір позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, укладений між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профіт-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу; визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, укладений між ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профіт-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор".

За висновками господарського суду першої інстанції, надання ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" позики ТзОВ "Білгород Інвест", згідно оспорюваного Договору в розмірі 77016600 грн. 00 коп., суперечить приписам п. 4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування", відповідно до якої, позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року у справі № 911/1829/14 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В.) апеляційні скарги ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" та ТзОВ "Бізнес Фавор" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14 скасовано; припинено провадження у справі № 911/1829/14 в частині розгляду позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "Бізнес Фавор" про визнання недійсними Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року та Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року. Рішення апеляційного суду щодо припинення провадження у справі в частині розгляду позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "Бізнес Фавор" про визнання недійсними Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року та Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, мотивоване тим, що розгляд цієї позовної заяви мав здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в окремому позовному провадженні, а не в межах цієї справи про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест".

Постановою Вищого господарського України від 17.09.2015 року у справі № 911/1829/14 Касаційну скаргу ТзОВ "СВ-Білдинг" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року у справі № 911/1829/14 скасовано; справу № 911/1829/14 направлено на розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При цьому, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що апеляційний господарський суд, припиняючи провадження у справі, фактично позбавив позивача можливості звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (за цією позовною заявою) та отримати відповідне судове рішення за заявленими позовними вимогами.

Повторно, розглянувши апеляційні скарги ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" та ТзОВ "Бізнес Фавор" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14, апеляційний господарський суд (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року), враховуючи матеріали та обставини справи, погодився з висновками Господарського суду Київської області, наведеними в ухвалі від 27.05.2015 року у цій справі, про задоволення позовних вимог ТзОВ "СВ-Білдинг". При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що встановивши відсутність підстав повернення позовної заяви, прийнявши її до розгляду, задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ТзОВ "СВ-Білдінг" ухвалою від 27.05.2015 року (прийнятою у межах провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест"), місцевий господарський суд виходив з обсягу заявлених вимог, визначених заявником самостійно, і не виходив за межі таких вимог.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" до ТзОВ "Білгород Інвест", ТзОВ "Бізнес Фавор" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року. При цьому, ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" посилається на те, що звернення з позовною заявою ТзОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, в межах справи про банкрутство, не узгоджується з положеннями чинного процесуального законодавства (виключна підсудність). Крім того, скаржник вважає, що застосування судом п.4 ст.48 Закону України "Про інститути спільного інвестування" не є безумовною обставиною для визнання договору позики №29/04-01 від 29.04.2014 року недійсним. Крім того, ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив" вказує, що ТзОВ "СВ-Білдинг" не було стороною у спірних правовідносинах та обраний ним спосіб захисту не регулює цих правовідносин.

Поряд з цим, не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, ТзОВ "Бізнес Фавор" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2015 року у справі № 911/1829/14; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, укладеного між ТзОВ "Білгород Інвест" та ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу, та про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року, укладеного між ТзОВ "КУА "Профіт-Т Актив", що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор"; скаржник просить судові витрати покласти на ТзОВ "СВ-Білдинг". При цьому, ТзОВ "Бізнес Фавор" посилається на те, що розгляд позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" про визнання недійсним Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року, Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року має відбуватися в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство. Водночас, скаржник вважає, що в порушення приписів ст.216 ЦК України, господарськими судами попередніх інстанцій не застосовані правові наслідки визнання правочину недійсним.

Відмовляючи у задоволенні вимог касаційних скарг ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" та ТзОВ "Бізнес Фавор", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 41 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника (ст. 2 ГПК України).

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.

Так, господарським судом першої інстанції, з яким, в подальшому, погодився апеляційний господарський суд, встановлено, що позовна заява ТзОВ "СВ-Білдінг" про визнання недійсними Договору позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року та Договору про відступлення права вимоги № 14/5-1 від 14.05.2014 року подана в порядку, визначеному ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", разом з тим, в змісті заявлених вимог не ставилось питання щодо зобов'язання кредитора повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

У ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

У справах Waite проти Канади, Prince Hans-Adam II проти Ліхтенштейну, Levages Prestations Services проти Франції також зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати п. 1 ст. 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Згідно ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як передбачено ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, обов'язковими умовами визнання договору недійсним є наявність у позивача певного суб'єктивного права (охоронюваного інтересу) - об'єкту судового захисту, порушення у зв'язку з укладенням відповідного договору таких прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, та належність обраного способу судового захисту. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 1 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Так, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, під час розгляду цієї справи, було встановлено, що позивач - ТзОВ "СВ-Білдинг" є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ТзОВ "Білгород Інвест" з грошовими вимогами у розмірі 12 856 861 грн. 53 коп., визнаними ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2014 року та, в подальшому, включеними до Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Білгород Інвест" ухвалою суду від 13.11.2014 року.

За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Вимоги позовної заяви ТзОВ "СВ-Білдинг" (що розглядаються), мотивовані, зокрема, тим, що оспорюваний правочин (Договір позики № 29/4-01 від 29.04.2014 року) був направлений виключно на збільшення кредиторської заборгованості Боржника перед ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", з метою отримання переважної більшості голосів на зборах кредиторів та позбавлення інших кредиторів права на задоволення своїх вимог.

При цьому, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" - позикодавець за спірним Договором позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року, є співзасновником ТзОВ "Білгород Інвест", а тому володіло інформацією щодо відсутності фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Білгород Інвест", яку останнє не веде з початку 2013 року. На рахунки боржника був накладений арешт ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.07.2013 року. Разом з тим, т.в.о. директора ТзОВ "Білгород Інвест" 28.04.2014 року відкрив поточний рахунок у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та наступного дня уклав Договір позики № 29/4-1 від 29.04.2014 року, що свідчить про відсутність у нього наміру використовувати отримані, згідно Договору позики, кошти за цільовим призначенням. Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.04.2014 року баланс товариства складав 0 (нуль) грн. (актив 122 175 400 грн. 00 коп. - пасив 122 175 400грн. 00 ком.), у першому кварталі 2014 року фінансові результати відсутні, що свідчить про припинення ведення підприємницької діяльності. Разом з тим, довгострокові та поточні зобов'язання боржника сукупно склали 79 157 200 грн. 00 коп. Тобто, укладаючи Договір позики та здійснивши дії по його достроковому розірванню, боржник збільшив свої зобов'язання майже у два рази, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим (суттєво ускладненим), враховуючи поточний баланс товариства із нульовим значенням станом на 01.04.2014 року.

Поряд з цим, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, вказані обставини свідчать про порушення прав та законних інтересів ТзОВ "СВ-Білдинг", як кредитора з підтвердженими вимогами до боржника на суму понад 12 млн. грн., в частині обсягу і реалізації прав задоволення кредиторських вимог під час судових процедур банкрутства.

Водночас, розглядаючи позовні вимоги ТзОВ "СВ-Білдінг", господарські суди встановили наступне. Відповідно до п. 4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування" венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду. Положення п.4 ст. 48 вказаного Закону є чинними та обов'язковими для виконання починаючи з 01.01.2014 року.

На підставі положень п. 9.2. Статуту ТзОВ "Білгород Інвест", які визначають, що розмір частки ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" в статутному капіталі ТзОВ "Білгород Інвест" становив 11919 грн. 78 коп. - 0,023%, господарські суди дійшли висновку, що надання ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив" позики ТзОВ "Білгород Інвест", за Договором 29/4-01 від 29.04.2014 року в розмірі 77 016 600 грн. 00 коп., суперечить приписам п. 4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, враховуючи вказане, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками та рішенням господарських судів першої та апеляційної інстанції про визнання недійсним Договору позики від 29.04.2014 року №29/4-1, укладеного між ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Білгород Інвест", у зв'язку з невідповідністю його нормам чинного законодавства, зокрема п. 4 ст. 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до норм цивільного законодавства відступлення права вимоги передбачає перехід права вимоги, що забезпечують виконання зобов'язання. Тобто, уступати можна право, що ґрунтується на цивільно-правовому матеріальному зобов'язанні.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Враховуючи, що Договір позики від 29.04.2014 року №29/4-1 визнаний недійсним, та положення ч. 1 ст. 236 ЦК України, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що Договір про відступлення права вимоги від 14.05.2014 року №14/5-1, укладений між ТзОВ "КУА "Профі-Т Актив", що діє від власного імені та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Профі-Т Пасифік" недиверсифікованого виду закритого типу та ТзОВ "Бізнес Фавор", також, підлягає визнанню недійсним.

Доводи ТзОВ "Бізнес Фавор", викладені в касаційній скарзі, щодо не застосування господарськими судами попередніх інстанцій, в порушення приписів ст.216 ЦК України, правових наслідків визнання правочину недійсним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на відсутність відповідної заяви ТзОВ "СВ-Білдінг", як це передбачено нормами ст.216 ЦК України.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржників не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профі-Т Актив" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Фавор" залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27 травня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 911/1829/14 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:С.В. Куровський В.Ю. Поліщук